ХАРЧОВІ ДОБАВКИ У ПРОДУКТАХ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ  

Ще зовсім недавно ми гордо говорили, що нас 52 мільйони, за даними державного комітету статистики, станом на кінець 2005 року кількість населення України зменшилася до 46 мільйонів 960 тисяч. Середня тривалість життя українця - 65-66 років, в той час, як жителі Європи в середньому живуть 78-79 років, а японці - 81.

Не секрет, що тривалість життя великою мірою залежить від того, чим ми харчуємося. З розширенням виробництва постійно збільшується асортимент продукції, яка виробляється з використанням харчових добавок. Значна їх кількість, особливо синтетичного походження, це речовини, з якими організм людини не зустрічався в процесі свого еволюційного розвитку, тому він не в змозі, їх повноцінно засвоювати та переробляти. Отже, все це осідає у наших нирках, печінці, підшлунковій залозі, накопичується з роками та провокує появу того чи іншого захворювання. Тому так важливо обмежити потрапляння сторонніх речовин в харчові продукти, особливо у ті, які споживають діти.

На маркуванні товару харчові добавки, зазвичай, позначають великою літерою "Е" (від слова Європа, або від англ. - їстівний) з певним цифровим кодом. Розрізняють аж 30 основних різноманітних функцій, які виконують ці речовини: їм під силу надавати продукції, невластивого їй забарвлення та смаку, у багато разів продовжувати термін її зберігання, загустити будь-яку рідину, поєднати речовини, які в природі не можуть тривалий час зберігатися разом, наприклад, фрукти та молокопродукти і таке інше.

Особливо чутливий до добавок дитячий організм. Скажімо, навіть "найбезневинніша" з них - лимонна кислота у поєднанні з вуглекислим газом у газованих напоях сприяє появі гастриту. Деякі добавки здатні викликати захворювання внутрішніх органів, які дуже чутливо реагують на токсичні речовини. Провокують вони і алергію, яка може проявлятися не лише висипаннями на шкірі, а й у вигляді задухи у астматиків. А добавки, що мають канцерогенну дію, здатні викликати появу злоякісних пухлин. Загалом у списку небезпечних харчових добавок, які оприлюднив сайт міжнародної екологічної організації "GREEN PEACE" близько 60 найменувань.

Британські вчені провели експеримент: групі трьохрічних малюків спершу протягом двох тижнів давали сік, у якому було розчинено 20 мг різних штучних барвників, а потім два тижні - натуральний сік. В період, коли дітей годували не зовсім натуральним продуктом, вони були схильні до спалахів гніву, гірше концентрували увагу, погано спали. Разом з тим, за даними британської фірми Organix, барвники використовуються при виробництві 78% дитячих десертів, 42% молочних коктейлів, 93% дитячих цукерок, 24% дитячих сирків, 41% напоїв для дітей, 32% чіпсів, які виготовляються в цій країні.

В Україні подібної статистики ніхто не веде, але те, що й наші виробники дедалі активніше використовують харчові добавки, ні для кого не секрет. Візьмемо для прикладу безалкогольні напої, які так полюбляють наші діти. Практично всі вони виготовляються з використанням синтетичних підсолоджувачів. Чому? Для виробника це полегшує технологічну обробку продовольчої сировини та здешевлює і скорочує технологічний процес. Один з найпопулярніших підсолоджувачів - аспартам, він у 180-200 разів солодший від цукру, але безконтрольне споживання цієї речовини може призвести до накопичення в організмі небезпечної кількості метанолу, що викликає стомлюваність, депресію, порушення зору, пам'яті тощо. Не менш шкідливий і сахарин, в США його використання обмежене.

Отже, інформація на етикетці про те, що продукт низькокалорійний, ще зовсім не означає, що його можна вживати з дієтичною метою. До речі, за висновками медиків, діти, особливо малеча, повинні споживати лише натуральні цукри. Між іншим, окрім цукру, існують і такі натуральні нешкідливі для здоров'я підсолоджувачі, як стевія, кленовий сироп, цикорій, солодковий корінь тощо, але замість них виробники чомусь застосовують синтетичні речовини.

Те ж саме і з кисломолочною продукцією (йогуртами, глазурованими сирками і т.д.), у її назві зазначається "з апельсином", "з полуницею", "з ананасом", що вводить споживача в оману, адже, насправді, при виробництві використовуються наповнювачі, підсилювачі смаку, ароматизатори, але аж ніяк не відповідні фрукти. Чимало батьків купують своїм дітям квас, розфасований у поліетиленові пляшки. Але якщо ви уважно прочитаєте інформацію на етикетці, то побачите, що з корисним для здоров'я напоєм, виготовленим за традиційною рецептурою, у нього спільна лише назва "Квас". В дійсності ж, це безалкогольний напій, виготовлений за допомогою води, емульсії, яка надає йому відповідного смаку, підсолоджувача та інших харчових добавок.

Крім того, небезпечні речовини містяться і в іншій продукції, яку обожнюють діти.

Скажімо, в деяких жувальних гумках є бутілгідрокситолуол (Е321), який негативно впливає на печінку. Дієтичний шоколад містить підсолоджуючу речовину - лактин (Е 966), який викликає у деяких людей розлади шлунку. У мармелад кладуть сорбітанмоноолеат (Е494), який негативно впливає на внутрішні органи. Чимало видів печива, особливо сухого, містять стабілізатор дінатрійдіфосфат (Е450) вчені підозрюють, що він знижує здатність до концентрації уваги дітей і викликає у них гіперактивність. Карамель з шоколадною начинкою нерідко підфарбовують небезпечним для здоров'я барвником (Е110), який надає цукеркам золотисто-оранжевого кольору, він викликає у дітей невмотивовану нервову збуджуваність. Велику кількість добавок містять деякі види морозива. Не слід захоплюватися і картопляними чіпсами, зерновими пластівцями та хрусткими хлібцями, бісквітами та крекерами, у яких багато акриламіду, що вважається канцерогенним та мутаційним і стимулює утворення ракових клітин. Нині майже в усіх сухариках, чіпсах, сухих супах, бульйонних кубиках "присутній" глутамат натрію, який іноді позначають як "підсилювач смаку" або "Е 621". Він "відновлює" смак продуктів, які втратили його через тривале зберігання, чи надає смаку речовинам, які його не мають, наприклад, сої. Дослідження японських вчених, які ті провели на щурах, довели, що ця добавка негативно впливає на зір. Молекули глутамату зв'язуються з клітинами сітківки ока і знищують їх, провокуючи глаукому. А ось розповсюджений барвник тетразин може викликати приступ астми, єритрозин - невиправдану гіперактивність щитовидки. Загалом в "чорному" списку науковців 32 барвника, які можуть викликати небажані явища.

Конcерванти додають, навіть, у багаті на вітаміни цитрусові. Щоб запобігти ураженню цвілевими грибами, екзотичні фрукти обробляють біфінілом (Е 230), ортофенілфенолом (Е231), ортофенілфенолом натрію (Е 232), а для захисту від висихання наносять віск. При чому, розпізнати цитрусові, оброблені хімічними препаратами, за зовнішнім виглядом, практично, не можливо, а інформації про це у реалізаторів немає. Отже, перед вживанням, такі фрукти бажано ретельно промити проточною водою, а після зняття шкірки, добре вимити руки з милом.

Нерідко споживача вводять в оману і назви деяких добавок та недобросовісна реклама продукції. Наприклад, "ферментований рис", який додають у ковбасу - це зовсім не злак, а барвник.

Правдивим барометром того, як ми харчуємось, є здоров'я наших дітей. Протягом останніх 15-20 років їм масово почали ставити модні нині діагнози: дисбактеріоз, дискінезія жовчовивідних шляхів, ацетонурія.

Оскільки дозвіл на використання харчових добавок видає Мінздрав, нещодавно фахівці нашого підприємства звернулися з листом до першого заступника Міністра охорони здоров'я, Головного державного санітарного лікаря України Сергія Бережного з пропозицією зобов'язати виробників, які використовують аспартам (Е951) та ацесульфам (Е950) при виготовленні йогуртів, молочних десертів, кефіру, глазурованих сирків та безалкогольних напоїв, хоча б, наносити на маркування товару попередження на зразок: "Є джерелом фенілаланіну", "Продукт не рекомендовано вживати хворим на фенілкетонурію та дітям до семи років" тощо. Адже зараз усі ми стали заручниками "монополії" виробників, вигоди яких, як це не парадоксально, дуже часто суперечать потребам споживачів.

Звичайно ж, зовсім ігнорувати їх інтереси не можна, оскільки заборона харчових добавок призведе до значного скорочення асортименту багатьох видів продукції та величезних збитків у харчовій промисловості. Але необхідно впровадити ефективні механізми захисту прав споживачів, хоча б такі, які діють в Німеччині та Франції, де покупці мають вичерпну інформацію про будь-який товар, який надходить у продаж, в тому числі й про той, що завозиться із-за кордону. Крім того, у цих країнах населення добре "озброєне" знаннями про вплив на організм тих чи інших речовин та як боротися за свої права, відпрацьовано систему жорсткого контролю за якістю імпортованих товарів, а виробництво екологічної продукції підтримується на державному рівні.

Що ж до України, то на сьогоднішній день в нашій країні розроблено законопроекти "Про відповідальність постачальника" та "Про державний ринковий нагляд". Хочеться сподіватися, що з набуттям чинності, вони стануть серйозною перепоною на шляху неякісної продукції на вітчизняний ринок.

До речі, було б не погано, якби "куточки споживача", які повинні бути в кожному магазині, не перетворювалися на нікому не потрібну формальність, а містили якомога більше цікавої та корисної інформації для споживачів. Зокрема, характеристику "популярних" харчових добавок, і людина, перш ніж купити той чи інший товар, могла ознайомитися з нею і зробити відповідні висновки, адже переважній більшості пересічних громадян лише назви хімічних речовин чи їх цифрові коди ні про що не говорять.

У багатьох країнах світу існує практика створення магазинів чи окремих відділів при них, які торгують екологічною продукцією. Звичайно ж, вона коштує дорожче, але попри це, бажаючих придбати такий товар - багато. Адже, як відомо, здоров'я за гроші не купиш.

інформація надана ДП "Полтавастандартметрологія"