Актуально  

Органічне землеробство: швидше хобі, ніж бізнес

"Пропозиція" й далі розповідає про господарів, які обрали для себе шлях органічного землеробства. Цього разу мова піде про фермера Володимира Ярошенка, що господарює в Семенівському районі Полтавської області.

Володимир Ярошенко на землі не нова чок: за плечима робота агрономом у ко лективному господарстві, а з 1992 року - вільне фермерування. Під орудою в нього 131 га ріллі, понад три гектари лісу, 18 - сінокосів. Техніка - два МТЗ, два Т150, комбайн, сівалки, грунтообробні знаряддя. Найманих працівників немає, на всій техніці Володимир Михайлович працює сам. Виро щує гречку, пшеницю, просо, ячмінь, со няшник, кавуни; обов'язкова ланка сівозміни - сидеральний пар.

Усі 14 фермерських років Ярошенко три мається безплужного обробітку грунту. Ви пробував кілька його варіантів і зробив висно вок: найкращий урожай буває після чизеля, але з економічного погляду ефективніший плоскоріз. Бо з чизелем обробіток триває до вше, затрати пального - більші.

"Життя змусить й інших перейти на без плужний обробіток, - упевнений Володимир Михайлович. - Поперше, плуг - це борозни в полі. А що таке для сучасного швидкісного комбайна вскочити в борозну? Жатка відразу заривається в землю! З іншого боку, два дощові черв'яки на квадратному метрі поля за рік ви конують той самий обсяг переміщення грунту, що й оранка плугом на 32 см. Але значно де шевше! Тобто економіка така, що мінімальна технологія, порівняно з оранкою, вигідніша: ось я, наприклад, нинішнього року солярки використав трохи більше двох тонн - при тому що засіяно й оброблено понад 100 га площ. А темпи обробітку грунту дають мені змогу все робити самому, адже найманих працівників у господарстві немає".

Не послуговується фермер і пестицидами, натомість розро бивши власну систему бороть би з бур'янами, хворобами й шкідниками за допомогою ме ханічних знарядь, дотримання строків виконання агрозаходів, підбору культур у сівозміні. Та, незважаючи на відмову від важливих елементів інтенсивних технологій, урожаї одержує цілком пристойні. Зокрема, пшениці максимально намолочував 104 ц/га, мінімально - 50 (крім одного невро жайного року, коли було зібрано 36 ц/га). Нижче третього класу пшениці жодного разу не було. Ячменю найбільше збирав 76 ц/га.

Це ячмінь, висіяний за нульовою технологією. Для мене він поганий. Рослини зріджені через те, що після висівання утворилася кірка, частина сходів уперлася в неї й загинула. Але щодо бур'янів усе гаразд

Цікавим є досвід Володимира Михайловича і щодо застосування нульової технології. Так, минулої осені за допомогою стерньової сівал ки казахстанського виробництва він засіяв 10 га пшениці, а нинішнього року - невелику площу ячменю. В агрегаті з трактором МТЗ ця сівалка десятигектарну ділянку впорала протя гом дня. Витрати дизпалива - 10 л/га. Навесні на поверхні грунту утворилася кірка: руйнував її боронуванням у два сліди. Станом на середи ну червня пшениця мала доволі добрий ви гляд, боротьбу з бур'янами вона успішно виг рала. Як недолік нульової технології, фермер відзначив те, що у посіві розводиться багато мишей, які дуже шкодять культурі.

Це пшениця Донська напівкарлик. Попередником було просо. Площу двічі задискували, сіяли стерньовою сівалкою, навесні проборонували і жодного обробітку більше не проводили. Ні підживлення, ні гербіцидів тут не було

Фермер вважає оптимальним застосування нульової технології раз на три роки, а у проміжках - нормальний основний об робіток (але без перевертання верхнього ша ру). Свою думку він аргументує потребою періодично руйнувати плужну підошву, яка за нульової технології утворюється на гли бині 6-7 см і заважає проникненню ко ренів культури вглиб.

Своєю головною культурою Володи мир Михайлович називає гречку: ціна на неї стабільно висока, врожайність доволі часто сягає понад 30 ц/га, що забезпечує пристойну рентабельність. Тут треба вра ховувати й те, що відмова від пестицидів і міндобрив також знижує собівартість ви рощування культури. "А одного року, - розповів фермер, - вийшло так: спочат ку планували площу під просо, але потім вирішили залишити падалицю гречки, що зійшла. Ми ж нічого не втрачали: за трати - нульові! Гречка виросла, я її об молотив на початку липня, врожайність становила 17 ц/га, покупець забрав зерно прямо зпід комбайна".

Гречку фермер вважає і найкращим попередником під пшеницю. Поле після неї обробляє культиватором, а як пада лиця відростає - загортає зелену масу на сидерат.

Ось зійшла падалиця гречки. Вона виросте по пояс, я її задискую, і буде добрий попередник під пшеницю. Тут можна бачити реальний стан бур'янів без обробітку грунтуй застосування гербіцидів

Треба зазначити, що, на відміну від плуга й гербіцидів, мінеральні добрива Володимир Ярощенко викреслив зі своїх технологічних карт нещодавно - лише два роки тому. "Міндобрива за нинішніх цін на газ дорожчають, і я вирішив про вести експеримент, - розповів фермер. - Адже вважається, що одна тонна азот них добрив дає п'ять тонн прибавки вро жаю пшениці. Якщо рахувати із вартістю внесення, то тонна аміачної селітри ко штує сьогодні близько півтори тисячі гривень. Тобто за ціни на пшеницю під час жнив у 300 грн/т прибавка врожай ності не дасть жодного зиску".

Цій сівалці уже 13 років, і майже весь час вона простояла без застосування. Врешті я вирішив її випробувати - результатом залишився задоволений. За один прохід вона сіє, культивує і коткує рядок

Так чи так, але після відмови від підживлень проблема азоту дається на полях взнаки. Позбувати ся її господар планує в такий спосіб: під час збирання врожаю солому залишати на полі й не загортати; тоді на соломі за водитимуться грибки, які переробляти муть її на легкодоступний азот. Ця тех нологія не є якимось ноухау, її успішно застосовують в інших органічних госпо дарствах України. А заорана солома, відзначає фермер, такого ефекту не дасть. Є у планах і вирощування бобової культури - люцерни, яка також має до помогти сівозмінам поновлювати втрати азоту.

А до такого джерела органічного азоту, як гній, Володимир Михайлович ставиться скептично. Возити його на поля за нинішньої ціни на пальне, вва жає він, нерентабельно. До того ж, кількість азоту в гної, порівняно з рос линною масою, менша.

Поповнювати грунт фосфором фер мер планує за допомогою тієї ж таки гречки, адже її коренева система здатна розчиняти важкодоступні фосфорні сполуки, які в грунті є завжди, перетво рюючи їх на легкодоступні.

***

На жаль, екологічність господарю вання Володимира Ярошенка жодним чином не позначається на його статках (як органічні продають хіба що кавуни, але їх питома вага в загальному обсязі вирощеного невелика). Разом з тим сьо годні в Україні на упаковках деяких про дуктів харчування можна побачити на пис: "екологічно чистий". Проте сиро вина, з якої цей продукт виготовлено, - невідома, технології переробки - ко мерційна таємниця. Через неврегульо ваність законом питань екологічного маркування виробники харчових про дуктів вільні визначатися щодо їхньої екологічної чистоти самостійно.

Але фермер вірить, що доба безладдя мине й суспільство почне уважніше ста витися до аграріїв, які дружать з приро дою. Так є в усьому цивілізованому світі, так має бути й у нас.

Схема Володимира Ярошенка щодо переходу української нації на органічне харчування Кожна нація вирішує п'ять проблем, пов'язаних із харчуванням: Здорове харчування йде поряд з ін шими елементами здорового способу життя: спортом, екологією довкілля. Як що подивитися на досвід інших країн, то можна побачити таку тенденцію. Орга нічне харчування починається з "клуб ної" організації: фермери й ті, хто бажає споживати здорову їжу, організовуються в такий собі пул. Потім настає етап за гальнонаціональної організації: створю ються закони, розвивається окрема ін фраструктура виробництва, переробки й реалізації органічних продуктів. В Украї ні органічні господарства є поки що "маячками", але років через п'ять з'явиться серйозний ринок, як це відбу вається в інших країнах світу. "Щойно ті, хто харчується збалансовано, заяв лять, що хочуть купувати якісну про дукцію, - цей ринок запрацює", - пе реконаний фермер.