Актуально  

Створення регіонального кластеру виробників екологічної продукції в Полтавській області

З початку свого виникнення людство вирішувало проблему забезпечення продовольством. Внаслідок цілеспрямованих дій людей протягом багатьох поколінь утворилася по суті нова складова біосфери - агросфера. За визначенням академіка О.Созінова, до складу агросфери входять всі типи агроландшафтів, агробіоценозів і агроекосистем, але агросфера є не тільки головним джерелом забезпечення населення продовольством і сировиною для промисловості, а й середовищем існування значної частини населення.

У процесі розвитку людство спочатку використовувало ресурси агросфери лише для збільшення виробництва продовольства та одержання сировини для промисловості. Такий підхід призвів до постійного зростання кількості енергії, необхідної для виробництва кожної одиниці продукції, а також до виснаження природного потенціалу і забруднення довкілля.

Відомо, що у 70-80-х роках минулого століття в Україні широко запроваджувались індустріальні методи ведення сільського господарства, що забезпечило значне зростання виробництва сільськогосподарської продукції. Однак така індустріалізація сільськогосподарського виробництва супроводжувалася посиленням антропогенного тиску на довкілля, вичерпанням природних ресурсів, зокрема зниженням родючості ґрунтів, зникненням малих річок, забрудненням навколишнього середовища токсичними речовинами. До цього додалися проблеми, пов'язані з чорнобильською трагедією і процесами урбанізації. У сукупності це призвело до екологічної кризи у багатьох регіонах країни. У 1991 році Україна здобула незалежність та вимушена була в короткий історичний період, в умовах економічної, екологічної, а згодом і психологічної кризи вирішувати одночасно великомасштабні завдання щодо побудови політичної системи та правової держави й проведення соціально-економічних реформ.

Усвідомлення зростаючої екологічної загрози внаслідок інтенсивного ведення землеробства стимулювало розробку альтернативних моделей землеробства, які краще відповідали б життєвим інтересам суспільства. Одним із засновників ідеології нових форм ведення сільського господарства був японський філософ Мокиши Окада (1882-1955), який вважав, що сільське господарство має вирішувати такі завдання:

• пропонувати продукти харчування, що не тільки підтримують життєдіяльність, а й поліпшують здоров'я людей;
• бути економічно вигідним для виробника і споживача;
• виробляти продукти в кількості, достатньої для задоволення потреб зростаючого народонаселення;
• не порушувати біологічної рівноваги в природі, бути екологічно безпечним;
• використовувати досить прості, стабільні і доступні методи та засоби ведення господарства.

До альтернативних методів ведення сільського господарства можна віднести біоінтенсивне міні-землеробство, біодинамічне землеробство, ЕМ-технології, маловитратне стале землеробство та інші. Ці моделі ґрунтуються на глибокому розумінні процесів, що відбуваються в природі, спрямовані на поліпшення структури ґрунтів, відтворення їх природної родючості та сприяють утворенню екологічно стійких агроландшафтів. Саме до таких систем агровиробництва належить й органічне землеробство.

Під терміном "органічне землеробство" більшість людей розуміє сільськогосподарську практику без використання синтетичних пестицидів і добрив. Однак це скоріше характерна ознака, а не визначення даної системи ведення сільськогосподарського виробництва. Група досліджень з органічного землеробства Департаменту сільського господарства США (USAID) у 1980 році запропонувала таке визначення: "Органічне землеробство - це система виробництва сільськогосподарської продукції, яка забороняє або в значній мірі обмежує використання синтетичних комбінованих добрив, пестицидів, регуляторів росту та харчових добавок до кормів при відгодівлі тварин. Така система наскільки можливо максимально базується на сівозмінах, використанні рослинних решток, гною та компостів, бобових рослин та рослинних добрів, органічних відходів виробництва, мінеральної сировини, механічному обробітку ґрунтів та біологічних засобах боротьби із шкідниками з метою підвищення родючості та покращення структури ґрунтів, забезпечення повноцінного живлення рослин та боротьби з бур'янами та різноманітними шкідниками".

За даними статистичного бюлетеня IFOAM, станом на початок 2003 року в Україні 31 господарство отримало статус "органічного", при цьому загальна площа земель під органічним виробництвом становить 164 449 га, або 0,4% від загальної площі земель сільськогосподарського призначення, а на початок 2007 року в Україні налічувалося 169 сертифікованих органічних господарств, а площа сільськогосподарських угідь під органічним виробництвом становила 239,5 тис.га, що дозволило Україні за цим показником посісти 16 місце в світі серед більш ніж 100 країн. Детальні відомості про територіальне розміщення цих господарств зараз недоступні, але відомо, що більшість їх розташовані в південному регіоні України (Одеська та Херсонська області), в західній Україні (Чернівецька, Тернопільська і Львівська області), а також на Полтавщині.

Одними з найбільш відомих "органічних" господарств в Україні є сільськогосподарське акціонерне товариство (САТ) "Обрій" та приватне підприємство "Агроекологія" (Полтавська область, Шишацький район, с. Михайлики). Ці господарства спеціалізуються на вирощуванні зернових і технічних культур та на виробництві молока й м'яса. З 1976 року САТ "Обрій" було базовим господарством з виробничої перевірки ґрунтозахисних технологій вирощування культур, заходів щодо розширеного відтворення родючості ґрунтів та виробництву екологічно безпечних продуктів харчування. Технології ґрунтозахисного біологічного землеробства почали впроваджуватись у господарстві з 1979 року, а технології органічного землеробства - з 1990 року.

Для ведення органічного землеробства сільськогосподарські землі повинні відповідати певним вимогам щодо рівня їх забруднення шкідливими речовинами: пестицидами, важкими металами, радіонуклідами тощо. Фахівцями Інституту агрохімії і ґрунтознавства УААН було проведено аналіз еколого-токсикологічного стану орних земель України та виділені зони, придатні для вирощування екологічно чистої продукції. Дослідження показали, що антропогенне забруднення територій в Україні має не суцільний, а локальний характер. Крім того, залишилася частка чистих земель, де рівень забрудненості значно нижчий порівняно з країнами Західної Європи.

Рис. 3. Придатність території України для вирощування екологічно чистої продукції.

Але лише наявності територій, потенційно придатних для ведення органічного землеробства, ще недостатньо. Слід чітко уявляти, що перехід від звичайних (інтенсивних) технологій агровиробництва до органічного землеробства (так званий конверсійний період) є досить тривалим процесом (за деякими даними - від 2 до 5 років), та супроводжується певними ризиками та необхідністю вирішення низки проблем.

За статистичними даними, в Україні залишилось чотири невеликих регіони, де ґрунти ще не забруднені до небезпечних меж і де можливе вирощування екологічно чистої продукції на рівні найсуворіших світових стандартів:

• Північно-Полтавський - охоплює більшу частину Полтавської області (за винятком регіонів, що прилягають до міст Кременчука та Комсомольська), північно-західні райони Харківської області, південно-західні райони Сумської області, південно-східні райони Чернігівської області та східні райони Київської і Черкаської областей (лівобережна частина).
• Вінницько-Прикарпатський - тягнеться широкою смугою близько 100 км від м. Попельня Житомирської області і простягається до півночі Вінницької, Хмельницької та Тернопільської областей у напрямку до м. Львова.
• Південно-Подільський - включає невелику південно-східну частину Вінницької області, південно-західну частину Кіровоградської області, північ Миколаївщини і північну половину Одеської області.
• Північно-Східно-Луганський - охоплює Міловський і Новопсковський райони Луганської області.

Виходячи з наведених даних з вересня 2007 р. в Полтавської області реалізується проект "Створення регіонального кластеру виробників екологічної продукції", підтримка якого здійснюється Фондом Євразія за рахунок коштів, наданих Координатором проектів ОБСЄ в Україні та Агентством США з Міжнародного Розвитку (USAID).

Враховуючи специфіку Полтавської області, де одним із важливих напрямків економічного розвитку є сільськогосподарське виробництво та агропереробна промисловість, адміністрацією області підтримується ідея створення регіонального агропромислового кластеру по виробництву екологічно чистої продукції.

Мета кластеру - залучення додаткових ресурсів до регіону через посилення конкурентоспроможності підприємств-учасників, використання спільних можливостей та розширення ринків збуту. Розвиток кластеру націлюється на видимі покращення економічної ситуації та суттєвої переваги для учасників, які вони як окреме підприємство досягти не в змозі.

Кластер створює умови для: ефективної інноваційної діяльності, концентрації капіталу під масштабні проекти, переозброєння виробництв, інвестиційної активності, підвищення рейтингу регіону, стабілізації та розширення ринків збуту, вирішення соціальних програм території.

Створення кластерного об'єднання відбувається на добровільних засадах. Залучення виробників проводиться лише шляхом інформування їх про переваги спільної діяльності. З цією метою в рамках проекту

• надається інформаційна допомога учасникам проекту з питань екологічного виробництва, сертифікації продукції та її реалізації;
• створено Центр екологічної безпеки споживачів "Екостандарт" з метою координації діяльності учасників кластеру, пошуку потенційних партнерів та інформуванні споживачів щодо переваг екологічної продукції.

Міжнародний досвід свідчить, що перспективи розвитку екологічного виробництва залежать від трьох складових. По-перше, необхідна наявність природних умов на визначеній території та досвід впровадження відповідних агротехнологій виробниками сільгосппродукції. Враховуючи природно-кліматичні та екологічні фактори, Полтавська область має всі можливості для розвитку такого напрямку в сільському господарстві.

По-друге, наявність національної нормативно-правової бази з питання екологічного (органічного) виробництва, що дозволить відпрацювати механізми контролю процесу виробництва екологічної продукції для забезпечення гарантії її якості кінцевому споживачеві. Національні нормативні документи повинні бути гармонізованими з міжнародними для створення умов роботи українських виробників на міжнародних ринках екологічної продукції. В рамках проекту проводиться робота по відпрацюванню механізму інспекції та контролю за виробництвом екологічної продукції. Учасники проекту, які бажають розпочати впровадження екологічних технологій в своєму господарстві цього року, мають можливість отримати сертифікат Центру екологічної безпеки споживачів за умови проходження відповідної інспекції господарства. Завданням інспекції є контроль за використанням заборонених хімічних препаратів, геномодифікованого насінневого матеріалу, стимуляторів росту та інших препаратів.

По-третє, маркетинг і реклама екологічної продукції, інформування споживача про переваги такої продукції та формування сталого попиту на дану продукцію. Це є найбільш складним в умовах України при відсутності традицій споживання екологічної продукції. Тому саме формування механізму просування екологічної продукції до споживача і покладено в основу проекту. Основним завданням кластеру є реклама та маркетинг екологічної продукції, допомога в сертифікації продукції та її збуту, налагодження співпраці між виробниками сільськогосподарської продукції, переробними підприємствами та торгівельними мережами.

З метою інформування керівників сільськогосподарських та переробних підприємств і залучення їх до проекту за сприяння Головного управління агропромислового комплексу Полтавської облдержадміністрації були проведені семінари, в яких прийняли участь близько 130 виробників. Під час семінарів присутніх змістовно проінформовано про стан впровадження агроекологічного виробництва в Україні та Євросоюзі, зокрема в Польщі та Німеччині; роз'яснено переваги, котрі отримують учасники проекту "Створення кластеру виробників екологічної продукції в Полтавській області" та вказано на потенційні труднощі, пов'язані із впровадженням екологічного виробництва в окремих господарствах. Учасникам семінарів запропоновано отримати консультації з питань впровадження екологічного виробництва та об'єднатися у межах даного проекту з метою розробки спільної маркетингової стратегії реалізації екологічних продуктів.

Проведення семінарів засвідчило, що значна кількість господарств (60 господарств) зацікавлена в участі у даному проекті, а деякі з них вже довгий час займаються агроекологічним виробництвом без застосування хімічних засобів захисту рослин та мінеральних добрив. Крім того, виявили бажання прийняти участь в проекті декілька переробних підприємств. А саме, ВАТ "Лубенський молочний завод", ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат", ВАТ "Миргородський хлібозавод", ЗАТ "Полтавський завод продтоварів "Світанок", ТОВ "УкрОлія". Ці підприємства готові з наступного року при наявності екологічної сировини перейти на випуск нової асортиментної лінійки. Тому робота з вищезазначеними підприємствами стає важливим напрямком в подальших заходах проекту.

В рамках проекту разом з фахівцями Полтавської державної аграрної академії було проведено семінари з питань сертифікації органічної продукції та використання сучасних біологічних засобів захисту росли та біопрепаратів. В семінарах приймали участь спеціалісти з Києва та Дніпропетровська. На початку березня група фермерів відвідала Запорізьку область з метою ознайомлення з досвідом використання ЕМ-препаратів в господарствах області.

Результатом проведеної роботи є підвищення зацікавленості з боку керівників до питань сертифікації та збуту органічної продукції. Так в цьому році декілька підприємств області розпочнуть міжнародну сертифікацію свого виробництва на відповідність міжнародним стандартам. Це стало можливим завдяки презентації обласного проекту на Міжнародній конференції " Розвиток органічного сектора в Центральній/Східній Європі та країнах Середньої Азії", яка проходила в м.Київ 10-12 квітня 2008р. Інформація про роботу, яка проводиться в області, зацікавила іноземні оптові компанії. На даний час іноземні компанії цікавляться широким спектром сільськогосподарських культур: пшениця, овес, ячмінь, гречка, горох, кукурудза, соняшник. В цьому році величезний попит на органічну сою. Ринок органічної продукції в світі становить близько 40 млрд. долл. Незважаючи на те, що ціни на органічну продукцію поступово знижуються , все більше виробників переходять на органічні технології, враховуючи той факт, що така продукція має гарантований збут. Вимоги до якості та безпеки продовольчої сировини і продуктів харчування з боку споживачів невпинно зростає. Так, проведені в рамках проекту маркетингові дослідження в магазині "Еко-маркет", засвідчили, що попит на продукцію, промарковану знаком "Екологічний стандарт" на протязі місяця збільшився в середньому на 10-15%. Таким чином, ми можемо говорити про цілеспрямований вибір споживачів та їх увагу до відповідних маркувань. З метою випуску якісних екологічних продуктів харчування, розширення їх асортименту, формування мережі збуту таких продуктів проект шукає партнерів для розвитку обслуговуючої інфраструктури, а саме: зберігання, переробка екологічної продукції, передпродажна підготовка. Надаємо допомогу в збуті продукції власного виробництва. На даний час головним завданням Асоціації "Екостандарт", яка створена в рамках проекту, є організація співпраці між всіма учасниками проекту.

В рамках проекту значна увага приділяється відпрацюванню процедури інспекції та контролю за виробництвом екологічної продукції. Учасники проекту, які розпочали впровадження екологічних технологій в своєму господарстві цього року, мають можливість отримати сертифікат Центру екологічної безпеки споживачів за умови проходження відповідної інспекції господарства. Завданням інспекції є контроль за використанням заборонених хімічних препаратів, геномодифікованого насіннєвого матеріалу, стимуляторів росту та інших препаратів. Сертифікованим підприємствам надається допомога в реалізації продукції, за цінами вище ринкових. Декілька підприємств розпочали процедуру міжнародної сертифікації вже цього року. Ці підприємства отримають допомогу в реалізації виробленої продукції закордон.

В рамках проекту було виявлено значну зацікавленість в реалізації екологічної продукції з боку як великих торгівельних мереж, таких як "Метро", "Екомаркет", так і місцевих торгівельних підприємств. Зараз проводиться робота по формуванню асортименту екологічної продукції для організованої поставки у вищезазначені заклади торгівлі.

У зв'язку з цим, підприємства, які в цьому році не використовують отрутохімікати, генномодифіковане насіння та застосовують традиційні технології відгодівлі тварин, за умови проходження інспекції, мають можливість долучитись до проекту і отримати допомогу у реалізації своєї продукції, а саме: зернових, насіння соняшнику, кукурудзи, овочів та фруктів, м`яса.

До участі в проекті запрошуються підприємства різних форм власності, які зацікавлені в розвитку екологічного виробництва. В рамках проекту надається науково-методична допомога щодо поетапного переходу на екологічні технології, допомога у підготовці господарства до інспекції та сертифікації, допомога у збуті виробленої продукції.

Адреса проекту: м.Полтава, вул.Фрунзе, 225, оф.414.
т/ф. 8-0532-508-636, 508-196, т.61-37-57.